 - Давай еренте - книгу,- каже.- Де тут записано, скільки мій товариш Бамба боргу перед тобою має? Лі-Чан еренте - книгу - розкрив, товстим пальцем по книзі водить. Узяв книгу Іван, каже: - Якщо правда, що Бамба твій боржник, його слово міцне, його і вогонь не візьме! Та якщо обдурив ти Бамбу - згорить твоє слово! Кинув книгу у вогнище. Відразу книгу полум'ям охопило, згоріла вона. Кричить Лі-Чан, ногами на Івана тупає. Взяв тут Іван клубок павутиння, що по коморах нанайців зібрав, та й кинув Лі-Чану в рота. Схуд відразу Лі-Чан, зморщився, маленький став, у павука обернувся. Кинув його Іван у річку, і поплив Лі-Чан до свого мань-чжу-амбаня, господаря свого. Ходять нанайці голодні. Витяг Іван із-за пазухи зерна маленькі, в землю кинув. Полізла із землі зелена трава. Пожовкла. У колосках у неї набухли жовті зерна. Взяв ті зерна Іван, між каменями розмолов - білий порох з тих зерен зробився. Той порох з амурською водою Іван змішав -тісто зробив. З того тіста коржів напік, нанайцям дав: «їжте!» З'їли нанайці. Смачно! Тут відразу в них стільки сили прибуло, скільки ніколи раніше після їжі не з'являлось. На полювання нанайці пішли. І Бамба з Іваном на полювання пішли. - Хочу лося добути, - каже Іван. - Підемо на гольці-солонці! - Там Агди - грім - живе,-відказує Бамба. Не злякався Іван. А за побратимом хіба можна не піти - лице втратиш! Пішов і Бамба. Почав Іван із своєї палиці палити - такий грім зчинив, що Агди з тих гольців полетів. - Тут місце для полювання добре, - каже Іван.- Де ж твій Аг-Ди? Пішли побратими далі. На болото натрапили. Бачить Бамба -стоїть на шляху маленький горбатий чоловік на одній нозі, очі у нього синім вогнем горять. - Не ходи, Іване! - кричить Бамба. - То горбатий Боко -чорт - стоїть! Заведе, загубить Каже Іван: - Оце, чи що, Боко? - і хап Боко за єдину ногу - та собі під ноги, щоб ту трясовину пройти. Бачить Бамба: лежить Боко не Боко, а гілляка ялинова. А Боко наче й не було! Через річку переходити почали - бачить Бамба: чиїсь сиві коси полощуться, у воді зелені очі блищать. - Не заходь у річку! - каже Бамба Іванові. - Бачиш, Ганка-дід у воді лежить, нас очікує! Бачиш, руку залізну наставив! А Іван у воду пірнув, хап того чорта сивого! З річки виплив -у руках корч сосновий та щука зубата, що під тим корчем сиділа. З'їли щуку Іван та Бамба і далі пішли. Так Бамба і не бачив більше Ганка-чорта.  |
|
Вернуться назад | Просмотров: 8 763
|
|
|
