DISLAND
 
Головна сторінка Правіла Зворотній зв'язок
 
 
Українскі народні та соціально-побутові казки




 





























Новости и события

Як Бельди воювати перестали
Як Бельди воювати перестали
Три річки перебрели, дев'ять озер обійшли. У брусничнику жінок з роду Заксулі побачили. Покликав їх Чубак.

- Ідіть, - каже, - сповістіть:

усіх ваших уб'ємо, жодного не залишимо!

Злякались Бельди:

- Ти навіщо сказав! Тепер знати будуть. Як за ними ганятися будем із жбанами та з мішками?

Промовчав Чубак. Нічого не відповів.

Побігли жінки в село. Чоловікам сказали, братам сказали. Ті в оселях засіли. Куди від Бельди сховаєшся! Сидять, не показуються. Підійшли Бельди до села. У засідку сіли. Заксулі 'виглядають, ждуть.

А жінки із села навколо ходять, палицями в траві та чагарнику ворушать. То одного, то іншого Бельди палицею по голові так торохнуть, що іскри з очей сипляться.

Мовчать Бельди, терплять. Подалі від жінок відходять, щоб не розсердитися: жінок не можна чіпати.

Сидять Заксулі в оселях: злякалися дуже.

Сидять Бельди в кущах, ворогів вичікують. Не дають риби ловити, не дають птахів стріляти.

Доки харчі були, вода була, Бельди дуже хоробрі були.

Ось харчі закінчилися. Сидять Бельди. Терплять.

Каже Чубак:

- Тепер уже недовго чекати залишилось! Помруть від страху Заксулі.

Ось у Бельди вся вода вийшла. Терплять. Мовчать.

Каже Удога:

- Ну, тепер зовсім мало ждати залишилось!

Ось у Бельди терпець урвався. Сидять. Невдоволені такою війною, худіють, списи у них з рук випадають.

І Заксулі не солодко вдома голодними сидіти.

Сиділи, сиділи - нестерпно стало. Діда до Бельди послали. Той палицю з людським обличчям узяв. Пішов. Іде, од вітру хитається.

І Бельди не кращі - схудли, як ведмеді навесні.

Почав дід миру просити. Стали судитися.

Кажуть близнята тому поважному дідові:

- Ви перед нами дуже завинили. За це ми з вас великий байта - викуп - візьмемо. Ніхто такого байта ще ніколи не платив!

Злякався той дід, затремтів: чим Заксулі великий байта платити-муть? Зовсім бідні люди Заксулі...

Каже Чубак:

- Ой, великий байта! Казан, та спис, та хустинку - сором з лиця втерти.

Витріщили Бельди очі, затремтіли: оце-то байта!

Чи варто через це голод і спрагу терпіти!
Чи варто через це на війну йти!

А в голові одна думка - скоріше б додому, та поїсти, та напитись досхочу!

Зраділи Заксулі. Байта відразу віддали.

Від себе Удозі й Чубаку дівчат красивих у дружини віддали, щоб поріднитися з Бельди і ніколи не сваритися.

Взяли Бельди дівчат. Додому побігли,- де й сила взялася! Прибігли. Питають їх жінки: яка війна була?

Кажуть Бельди:

- Ой, яка війна була! Найстрашніша війна, гіршої нема!

Взялися Бельди пити. Три дні пили. Ціле озеро випили. Так випили, що з тих пір озеро висохло. Взялися Бельди за їжу. Три доби їли. Все з'їли, навіть лосячі халати з'їли.

З того часу більше не воювали із земляками. Всі прикрощі миром закінчували.

Спасибі Удозі й Чубаку, що розуму навчили!
Як Бельди воювати перестали


Страницы: 1 2 3
 
Вернуться назад | Просмотров: 4 872