DISLAND
 
Головна сторінка Правіла Зворотній зв'язок
 
 
Українскі народні та соціально-побутові казки




 





























Новости и события

Син батька на лубку вивозить
Син батька на лубку вивозить
Колись-то, кажуть, за давньої давнини, старих людей, нікчемних до роботи, недобрі діти вивозили на лубку у провалля. У одного чоловіка, тих часів, та був старий батько. Обридло йому й жінці коло старого панькатись та годувати, і надумались вони одвезти батька у провалля. Посадив син батька на лубок і потяг його за двір. Не просився старий у сина, бо знав, що нічого не поможе. Слідком за ними побіг синів синок, дідів онучок.

- Вернись, вражий сину, куди ти йдеш? - крикнув па нього батько.

- Тату, піду й я за вами, а то як трапиться й мені теж, то й не знатиму, куди везти,- просився синок.

Батько, мабуть, гаразд не розслухав або не розібрав, що сказав синок, бо нічого на це не сказав. Ідуть вони дальше. От притяг син старого батька до провалля та й укинув його туди вкупі з лубком.

- Тату, навіщо ж вп й лубка з дідусем у провалля вкинули? - пита хлоп'я батька.

- Не питай, бо старий будеш,- одказує батько синові.

- А на чому ж я вас одвозитиму у провалля, як і ви будете такі, як дідусь? - знов пита хлоп'я.

Схаменувся тоді батько, що це він зробив негарно, що й з ним те ж учинять його діти. Шалко йому стало старого батька. Витяг він його з провалля, привіз додому і з того часу годував його й доглядав аж до самісінької смерті, а в провалля не тільки не думав ніколи одвозити, а навіть і других одводив це робити.
Син батька на лубку вивозить


 
Вернуться назад | Просмотров: 6 325