 — Робітники мені потрібні, але що ти вмієш робити? — запитав вельможа. — Я варити і пекти можу, копати, молотити, худобу пасти, — відповів бідняк. — А яку ти плату бажаєш за свою службу у мене за рік? — Та небагато. Будете мене одягати, годувати та дванадцять рублів на рік давати. Багачу сподобалось, що бідняку багато платити не треба, і взяв його до себе на службу. На другий день, лише почало світати, встали всі слуги, а потім піднялись і господарі. Дивляться, а нового робітника не видно. В полудень господар розізлився, пішов будити нового наймита. Відкрив двері, дивиться, а той сидить голий, склавши руки, на ліжку. — Це ти мені так служиш? А наймит відповідає: — Пане, я тебе з самого ранку чекаю, а ти, мабуть, забув про нашу умову. — Яку умову? — Так ти ж обіцяв, що мене одягати і годувати будеш, так ось я чекаю, коли ти прийдеш мене одягнеж та нагодуєш.  |
|
Вернуться назад | Просмотров: 219
|
|
|
