 А то як коваль з пуда заліза зробив пшик. Один хлібороб каже ковалеві: — Вийде з пуда заліза леміш? — Вийде, та ще й добрий! — Бери залізо, та й роби! От він робив, робив... — Ні, — каже, — не вийде леміш, а вийде чересло. — Ну, роби чересло! Робив, робив... — Ні, — каже, — не вийде чересло, а вийде сокира. — Ну, роби сокиру! Робив, робив... — Ні, — каже, — не буде сокира, а буде долото. — Ну, роби й долото! Робив, робив... — Ні, — каже, — не буде долото, а буде швайка. — Роби швайку! Робив, робив... — Ні, не буде швайка, буде шило. — Та роби й шило! Заплескав, устромив у воду загартувать, — воно й зашипіло. Мужик: — Еге, бач, — каже, — що воно вийшло — пшик! Ну, приходь же по гроші! Коваль пішов і хлопця взяв: — Гляди ж, — каже, — як буду гроші просити, і ти кажи: «Прибавте, панотче, й на хлопця, бо роботи було багато». Приходять. Мужик як схопив коваля за верхів’я і давай йому метелиці давати! А хлопець за дверима кричить: — Прибавте, панотче, й на хлопця, бо роботи було багато!  |
|
Вернуться назад | Просмотров: 206
|
|
|
