DISLAND
 
Головна сторінка Правіла Зворотній зв'язок
 
 
Українскі народні та соціально-побутові казки




 





























Новости и события

Кому трудніш правитись
Кому трудніш правитись
Мужик із жінкою часто спорились: кому з них робити трудніш? Мужик каже, що йому трудніш у полі, а жінка - що їй трудніш дома. От раз літом і помінялись вони роботами: жінка поїхала орати, а мужик зоставсь дома. От, ідучи орачем, жінка і наказує мужикові:

- Гляди ж ти мені, не проспи череди, віджени корів у череду, а овечок і телят у ватагу; та гляди не запропасти курчат із квочкою, нагодуй їх; та щоб обід у тебе поспів, поки приїду, і буханців напечи та масла сколоти, і шоб сколотини були; он там сухе просо, то стовчи пшопа на кашу.

Загадала усе, й поїхали собі з сімейкою у поле. Мужик поки зібрався гнати екотипу, а ватагу й череду вже прогнали: треба було бігом доганяти. Вернувсь додому, та щоб шуліка не потаскав курчат, він позв'язував їх ниткою, прив'язав до квочки і пустив надвір, а сам став поратись у печі. Бачив він, що жінка тоді і діжу місить, і пшоно товче на кашу, як топиться у печі,- от замісив він діжу, і став разом на ступу пшопо товкти, а щоб за одним заходом сколотити і масло, прив'язав до пояса горщик з сметапого, бач, з такою гадкою, що як товктиметься пшоно, то й масло сколотиться. От тільки начав товкти пшоно в ступі, а квочка - кирр, кирр, а курчата як запищать, він з ступи та падвір глянути, чого вони, та зачепивсь за ломаку і простягся, горщик зі сметаною розбивсь. Дивиться він, аж здоровенний шуліка ухопив курча, а за ним потяглись угору і останні курчата з квочкою, бо зв'язані були міцно: так усіх і попер шуліка. Поки мужик розглядав, куди поніс шуліка квочку з курчатами, тим часом убралась свиня у хату, звалила діжу з тістом, воно попливло по хаті, а свиня глита його на весь рот, а друга свиня порається біля пшона в ступі, а тут і в печі погасло. Загадався мужик, стоїть та дума, що йому робити, а вже давпо обідня пора. От вже і жінка поверпулась з поля. Приїхала жінка у двір, зирк - квочки нема. Мерщій розпрягла ніка-ну, та в хату, та й пита мужика:

- Де квочка з курчатами?

- Де! Шуліка ухопив. Я позв'язував курчат та й поприпинав до квочки, щоб шуліка не схопив якого або щоб не порозбігались, аж шуліка налетів, такий здоровенний, що й квочку поніс, і курчат.

- А обідати наварив?

- Наварив! Коли і в печі погасло!

- Масло сколотив?

- Е, сколотив тобі! Побіг за квочкою, спіткнувся, а горщик розбився, і сметану собаки поїли.

- Та що се у тебе тісто по хаті?

- Та бісові свині! Я кинувся за квочкою, а вони у хату: одна діжу вивернула, друга пшоно в ступі поїла.

- Так ти, бачу, все поробив?

- Еге, поробив! Поробиш за тими іродовими шуліками та свиньми.

- А я ж спахала, що ти сказав, та, бач, у яку ще пору ввернулась.

- Еге, там одне діло, а тут ач скільки наказала: і те вроби, і друге зроби, де ж його усе упорати?

- А я ж упорую кожного дня. От тож і є! Не спор, не кажи, що жінкам нічого робити.
Кому трудніш правитись


 
Вернуться назад | Просмотров: 1 497