DISLAND
 
Головна сторінка Правіла Зворотній зв'язок
 
 
Українскі народні та соціально-побутові казки




 





























Новости и события

Явдоха-святоха
Явдоха-святоха
Був собі чоловік та жінка. Жінку звали Явдохою.

От вона й каже чоловікові:

- Знаєш що, чоловіче?

- А що? - відказує чоловік.

- Ти вже роби, а я не буду.

- Чому?

- А тому,- говорить жінка,- що я Явдоха-святоха, так мені гріх буде, і сміятимуться люди.

- То й не роби,- сказав чоловік.

От і робить сам, сердешний, як віл. А вона все сидить на печі. І до того досиділась, що й сорочки на хребті немає ні в неї, ні в чоловіка. Аж покликав брат його молотити. Чоловік і каже жінці:

- Кличе мене брат молотити до себе, та пе знаю, що робити? Чи йти?

- Та йди! - відказує Явдоха-святоха.- Тільки скажи своєму братові, нехай він не дає грошей, а дасть сорочку мені, бо, бач, саме руб'я лишилось.

- Добре,- каже чоловік і пішов.

Прийшов до брата, став молотити і скільки разів хотів сказати, та посоромивсь. Ну, домолотив до вечора, а ввечері чоловік радиться з жінкою, що дати братові за те, що молотив.

- Даймо йому гуску, нехай поживляться, а то вона бідні, у них нічого й немає.

- То й даймо,- погодився чоловік.

От повечеряв бідний брат, подякував. Багатий брат і каже:

- На ж тобі гуску за те, що молотив. Спасибі, що послухав, братику. Прийди ще й завтра.

- Добре,- каже убогий. Попрощався і пішов додому.

А жінка дожидалася під вікном, поки чоловік прийде

і принесе сорочку. От іде чоловік. Побачила жінка, чоловік несе щось,- подумала, що сорочку. От Явдоха-святоха скоренько усе з себе поскидала та в піч, а сама сидить. А чоловік приніс гуску у сіни і став годувати. Явдоха ждала-ждала та й гукає:

- Та неси вже, чоловіче, чого так довго там!

- Та це гуска,- відказує той.

- Нічого, що узька, я надіну,- каже жінка.

- Та це гуска,- каже той.

- Нічого, що вузька, я надіну, бо я все те попалила,- тягне своє Явдоха-святоха.

Ото дуже чоловік розсердився та й кинув гуску в хату.

- Тю, дурний! - каже жінка.- Ти б так і говорив, що гуска, а то дурить.

На другий день іде чоловік знову до брата, а жінка приказує:

- Гляди ж, чоловіче, розкажи братові усе, може, дасть,

- Добре,- відказав чоловік і пішов.

От розказав чоловік братові усе, а брат і каже:

- Як же ти кажеш, як приходиш додому, братику?

- А так кажу: «Жінко, відчини».

- Ну добре,- сказав багатий брат,- Йди ж молотить, братику.

Пішов Явдошин чоловік на тік, а його брат убрався, взяв сорочку і пішов до Явдохи-святохи. Прийшов та й каже:

- Жінко, відчини.

А вона думала, що чоловік, пішла, відчинила. Дивиться, аж ні. Вона в хату та на піч.

- Не тікай, жінко,- каже чоловіків брат.- Мене сам бог прислав. Як тебе звуть?

- Явдоха-святоха.

А чоловік і каже:

- Бач, як! А я Іван Хреститель - гріхам одпуститель.

Та як узяв її за руку, як зачав хрестити:

- А роби! Не лежи! Не гуляй!

Бив-бив та наостанку й каже:

- Гляди ж мені пряди і все роби, бо другий раз як

прийду, то вб'ю.

От пішов Іван Хреститель додому, тільки дав Явдосі-святосі сорочку. Дуже Явдоха зраділа, наділа сорочку, побігла до сусіда, позичила веретено, гребінь, днище. Прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить.

Приходить увечері чоловік та й каже:

- Жінко, відчини.

А Явдоха:

- Та відчиняй сам, рук не маєш, чи що!

Відчинив чоловік, увійшов у хату та й сам собі не вірить.

- Що це з тобою, жінко, сталось?

- Е, мовчи, чоловіче,- відказала Явдоха.- Бач, бог довідався, що я нічого не роблю, та прислав Івана Хрестителя, а той як зачав мене хрестити, то ледве живу пустив. Ще й казав, як не буду робити, то другий раз як прийде, то вб'є.

Од того дня Явдоха такою хазяйкою зробилася невсипущою - на все село. І живуть вони собі, багатіють - оберемком воду носять, коромислом дрова возять.
Явдоха-святоха


 
Вернуться назад | Просмотров: 1 957