DISLAND
 
Головна сторінка Правіла Зворотній зв'язок
 
 
Українскі народні та соціально-побутові казки

 

 





























Новости и события

Про правду і кривду
Про правду і кривду
Жили колись-то два брати: один багатий, а другий такий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він живе теж бідно. І спитався раз він у свого дядька:

- А що, дядьку, як лучче тепер жити: чи правдою, чи неправдою?

- Е-е-е!.. Де ти тепер найшов правду? Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна кривда.

- Ні, дядьку! Є правда - правдою лучче жити!

- Давай спорити.

- Ходім на суд.

- Та чого ж ми таки підемо на суд? Лучче давай підемо по дорозі і спитаємо чоловіка, якого зустрінемо: як скаже, так і буде. Ваша правда - уся моя худоба буде вам; моя правда - ваша худоба буде мені. Так спитаємо до трьох раз.

- Ну добре.

І пішли вони дорогою. Ідуть, ідуть - зустрічається їм чоловік - з заробітків, чи що, йшов.

- Здоров, чоловіче добрий!

- Здорові!

- Скажи, будь ласкав, чоловіче, як тепер лучче жити: чи правдою, чи неправдою?

- Е-е-е!.. Добрі люди! Де тепер ви правду найшли? Нема тепер її ніде на світі. Лучче жити кривдою, аніж правдою.

- Ну, оце раз моя правда! - каже дядько.,

А небіж і зажурився, що йому прийдеться

віддавати всю свою худобу дядькові. Ідуть, ідуть - зустрічається їм пан. А небіж і каже:

- Ну, запитаємо ж сього пана - сей уже всю правду розкаже: він грамотний і все знає.

- Ну, добре.

От порівнялися з паном і питають його:

- Скажіть, будьте ласкаві, паночку, як тепереньки лучче жити: чи правдою, чи кривдою?

- Е-е-е!.. Добрі люди! Де ви тепер знайшли правду? Нема ніде ні по судах і в світі. Лучче жити кривдою, аніж правдою.

- Ось вже і вдруге моя правда! - сказав радісно дядько.

Небіж ще дужче зажурився. Ідуть, ідуть - зустрічається їм піп. Небіж і каже:

- Ну, поспитаймося ж попа, сей уже правду скаже - на те він і духовний. Сей як уже скаже, то так і буде.

- Ну, добре!

Як порівнялися з попом, питають його:

- Скажіть, панотче, як тепер лучче жити: чи правдою, чи неправдою?

- Е-е-е!.. Добрі люди! Де ви теперечки знайщли правду? Її тепер і в світі нема: лучче жити кривдою, аніж правдою.

_ Ось вже і втретє моя правда! - сказав

радісно дядько.

Нічого робити небожеві: віддав дядькові всю свою худобу, а сам зостався голий, босий і голодний. Тяжко прийшлось йому жити. Бився, бився, сердешний, та й задумав повіситись - узяв він обривок та й пішов у ліс. Пішов та й дивиться на дерево - вибирає гілку, на якій би то повіситись. «Ото,- думає собі,- добра гілка - кріпка, а на оту сісти та, зачепившись, і повиснути б».

Він так задивився на дерево, що й не помітив, як вовк прибіг. Як уздрів його чоловік, кинувся мерщій на дерево, а обривочка й забув. Зліз на дерево та й сидить. Коли прибігають три чорти, а трохи згодом і четвертий, їх ватаг. І питає він своїх слуг:

- Ти що сьогодні наробив?

- Е... я такого наробив, що там хоч що хай роблять - не справлять. У такім-то селі, у пана, я поробив так, що і з роду довіку не вгатять греблі. А пан лупить своїх людей, як скажений,- багато їх буде у нас!

- Добре ж ти зробив, та ще не так.

- А як же?

- Там посеред яру, в лісі, росте три дерева. Хто ті три дерева зрубає та положить навхрест «а греблю - вгатить.

- О!.. Хто ж то чув, хто ж то й знав, що се так треба зробити!

- Ну, а ти ж що зробив? - питає він другого.

- Е... я такого наробив, що багато буде [людей] у наших руках. У такому-то городі всю воду повисушував, так що тепер там ні каплі нема, а носять її за тридцять та за сорок верст. Багато там пропаде людей!
Про правду і кривду

Страница 1 из 3 | Следующая страница
 
Вернуться назад | Просмотров: 2164