DISLAND
 
Головна сторінка Правіла Зворотній зв'язок
 
 
Українскі народні та соціально-побутові казки




 





























Новости и события

Ненаситний піп
Ненаситний піп
Був собі заможний дядько. Прийшла смерть, він і помер. Його жінка пішла до попа та й каже йому:

— Я вам, батюшко, заплачу, що схочете, тільки до ладу поховайте мого чоловіка.

Піп радий. Збирається та й йде на похорон. Правив—правив — скільки влізло. Прийшлось до плати, — відчиняє господиня йому сундук з мідними грошима.

— Беріть, батюшко, скільки вам треба. — Набрав піп повні кишені.

Тоді вона відчиняє ще й другий сундук із срібними грошима. Чухається піп, що йому робити. Бере вже він і ті гроші срібні; і в пазуху напхав, і скрізь.

А тоді вона відчиняє йому й третій сундук із золотими грошима. Дивиться піп — що ж його робити? Набрав уже і в дві жмені; де яка була латка — він і туди напхав.

Попрощався з господинею, подякував та й іде. Вийшовши з хати, помітив: під хлівом висить хомут з наритниками, та й каже:

— Параско, дай мені і цього хомутця!

А вона йому:

— Візьміть, батюшко.

А піп каже:

— Надінь мені його сюди, на шию.

Наділа вона йому на шию хомута, пішов він. Помітив піп, що на полиці під хлівцем лежить брус, та й каже:

— Параско, дай мені оцього брусика, та встроми його сюди, в зуби!

Так навантажився піп, більше ніж треба. Іде він помаленьку, але наритники якось зсунулися і попали попові під ноги. Піп заплутався у наритниках та й упав, а брус посунувся йому далі в горло — піп і помер.
Ненаситний піп


 
Вернуться назад | Просмотров: 105